АРХИВ

logo

Вы находитесь здесь:Прочее/ДЕРЖКОМЗЕМ собщает: решительный шаг к снятию моратория сделан
20.07.2011 10:33

ДЕРЖКОМЗЕМ собщает: решительный шаг к снятию моратория сделан

Автор  Портмоне
Теги:

Зроблено рішучий крок до зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.

Необхідною умовою зняття мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель з 1 січня 2012 року є набрання чинності Законом України «Про державний земельний кадастр» та Законом України «Про ринок земель».

Такі вимоги не випадкові, адже державний земельний кадастр відіграє особливу роль у реформуванні земельних відносин, як інформаційна база для ефективного управління земельними ресурсами, ведення системи реєстрації, землеустрою, підтримки податкової та інноваційної політики держави, становлення та розвитку ринку землі, обґрунтування розмірів плати за землю.  В зв’язку з цим, чиненайбільшою проблемою сьогодення у сфері земельних відносин в Україні була відсутність Закону «Про державний земельний кадастр».

І ось нарешті, 7 липня цього року Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон «Про державний земельний кадастр», зробивши рішучий крок до подолання заборони на купівлю-продаж сільськогосподарських земель в Україні.

Прийнятий Закон по праву можна вважати прогресивним, адже в ньому враховано найкращі тенденції ведення державного земельного кадастру іноземних країн з розвинутою ринковою економікою.

Так, прийнятим Законом «Про державний земельний  кадастр» вперше визначено виключний перелік документації із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру. На даний час ані Земельний кодекс України, ані Закон України «Про землеустрій» однозначно ці питання не врегульовують і на практиці у різних регіонах це питання вирішується різним чином.

Крім того, сьогодні у процесі внесення відомостей про земельну ділянку приймає участь невиправдано велика кількість органів - районні та обласні структури Держкомзему, структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру. Все це провокує значну кількість різноманітних зловживань. Для виправлення такої ситуації закон визначає, що аналіз поданої документації та внесення усіх відомостей про земельну ділянку вносяться виключно районними (міськими) територіальними органами центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів.

Вперше на законодавчому рівні визначено статус обмінного файлу як електронного документу, що відображає зміст документації, на підставі якої відомості вносяться до Державного земельного кадастру.

Встановлюється загальний строк внесення відомостей про землі та земельні ділянки до Державного земельного кадастру - чотирнадцять днів з дня подання необхідних документів. Слід зазначити, що сьогодні, у зв'язку з неврегульованістю цього питання на законодавчому рівні, вказана процедура може тривати роками.

Забезпечення ведення державного земельного кадастру буде здійснювати його Держатель - Державне агентство земельних ресурсів України та його територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (містах).

Безпосередній прийом громадян та представників юридичних осіб здійснюватимуть посадові особи територіальних органів Держземагентства та державні кадастрові реєстратори, які знаходяться у кожному районному центрі АР Крим та всіх областей України, містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Взаємодія громадян та представників юридичних осіб здійснюється з державними кадастровими реєстраторами за принципом «Єдиного вікна».

Змінено сутність та чітко визначено процедуру здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Якщо на даний час державна реєстрація земельної ділянки проводиться під час кожної трансакції із земельною ділянкою, і включає процедуру видачі державних актів чи реєстрації договорів оренди, законом вказана процедура фактично зведена лише до присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру при її формуванні. Встановлюються також підстави, процедура та строки здійснення державної реєстрації, визначений виключний перелік документації із землеустрою, на підставі якої така реєстрація може здійснюватись. На відміну від існуючої редакції Земельного кодексу України, законом передбачено, що державна реєстрація сформованої («нової») земельної ділянки має здійснюватись до надання її у власність або користування органами державної влади та органами місцевого самоврядування. При цьому кадастровий номер земельної ділянки має в обов'язковому порядку зазначатись у рішенні про таке надання. Земельні ділянки, право власності (користування) якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Закон встановлює виключний перелік відомостей, основні вимоги щодо відкриття, ведення та закриття Поземельної книги - документу Державного земельного кадастру, який містить відомості про конкретну земельну ділянку. Законом визначений виключний перелік осіб, які можуть ініціювати внесення змін до відомостей Поземельної книги. У переважній більшості випадків це власник земельної ділянки чи користувач земельної ділянки державної чи комунальної власності. Крім того, законом враховано випадки, коли внесення змін до відомостей про земельну ділянку обумовлено проведенням робіт із землеустрою та оцінки земель, які проводяться у масштабах цілих адміністративно-територіальних одиниць (зміна меж населених пунктів, проведення нормативної грошової оцінки, визначення у землевпорядній документації меж обмежень у використанні масивів земельних ділянок, безпосередньо встановлених нормативно-правовими актами). У таких випадках законопроект передбачає внесення відомостей до Поземельної книги на підставі заяви органу державної влади та місцевого самоврядування, який здійснив затвердження відповідної документації.

Передбачено також запровадження принципово нового підходу і до питання встановлення обмежень у використанні земельних ділянок. Так, на даний час всі без виключення обмеження (обтяження) у використанні земельних ділянок підлягають державній реєстрації, а отже є чинними з моменту такої реєстрації. Проте такий стан справ не враховує ситуацію, коли обмеження (обтяження) безпосередньо встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Складається абсурдна ситуація, коли, наприклад, певні норми закону прямої дії по суті вводяться в дію не Парламентом, а державним реєстратором. До того ж, з часу прийняття закону до моменту державної реєстрації обмежень може пройти значна кількість часу, іноді роки. За цей час недотримання незареєстрованих обмежень (наприклад, в межах охоронних зон, зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг) може спричинити виникнення аварій, нанесення значної шкоди довкіллю тощо. Тому нормами закону передбачено виключити із Земельного кодексу України положення щодо обов'язковості здійснення державної реєстрації обмежень у використанні земельних ділянок, які безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Таким чином, вказані відомості будуть включені до Державного земельного кадастру, але будуть чинними з моменту прийняття відповідного нормативно-правового акту.

Окрім того, Законом передбачається впровадження положення щодо відкритості даних Державного земельного кадастру, а саме обов'язковість відображення відомостей державного земельного кадастру в мережі Інтернет з режимом відритого доступу за виключенням відомостей, вільне розповсюдження яких заборонене законом.

Адже, практика багатьох країн свідчить, що для реалізації прав, інтересів фізичних та юридичних осіб, внесення інвестицій у економіку країни суттєве значення має прозорість інформації про земельні ділянки. Закритість такої інформації в нинішніх умовах є однією з основних причин корупції у земельній сфері.

 

Головне управління Держкомзему у Запорізькій області

 

 

Еще статьи на тему: